відеоархів

Останні відео

Видання ICO


Коментарі експертів

Версія для друку
01.12.2010

МОЛДОВА: ВИБОРИ ПРОЙШЛИ, КРИЗА ЗАЛИШАЄТЬСЯ?

28 листопада у Молдові відбулися дострокові парламентські вибори, які були призначені після розпуску парламенту, який так і не зміг обрати нового президента країни, а також після провалу референдуму щодо нової Конституції країни, яка передбачала прямі вибори глави держави.

За результатами дострокових виборів до парламенту пройшли чотири партії – комуністи на чолі з колишнім президентом Володимиром Вороніним (41%), ліберал-демократи нинішнього прем’єр-міністра Володимира Філата (28%), демократи колишнього спікера парламенту Маріана Лупу (13%) і ліберали нині виконуючого обов'язки президента Міхая Гімпу (8,8%). Останні три партії входять до правлячого «Альянсу за європейську інтеграцію».

За попередніми даними, комуністи отримали 44 місця в парламенті, а партії, що входять до «Альянсу за європейську інтеграцію» – 57 місць, що дає можливість їм сформувати уряд, однак не дозволяє обрати президента. Як відомо, згідно з Конституцією Молдови для обрання президента країни необхідно заручитися підтримкою 61 із 101 депутата парламенту.

Таким чином, у «Альянсу за європейську інтеграцію» немає іншого виходу, як спробувати залучити на свій бік як мінімум чотирьох депутатів від Партії комуністів.

Проте комуністи і самі бажають повернутися у владу, розраховуючи розколоти правлячу проєвропейську коаліцію. Лідер комуністів Володимир Воронін заявив, що його політична сила готова сформувати у парламенті антикризову коаліцію та затвердити уряд національної довіри з Демократичною або Ліберально-демократичною партією. При цьому комуністи відкидають можливість коаліції з Ліберальною партією, яка виступає за об'єднання Молдови з Румунією.

У свою чергу, лідер Ліберально-демократичної партії, прем'єр-міністр Молдови Володимир Філат запевняє, що його партія швидше піде в опозицію, ніж створить союз з Партією комуністів. За словами Філата, ліберал-демократи розробляють пакет пропозицій про формування нової правлячої коаліції, який буде передано ліберальній та демократичній партіям.

Якщо ж комуністам вдасться домовитися з демократами Маріана Лупу, то вони матимуть 59 голосів. Тобто, все одно виходить патова ситуація, коли може бути обраний спікер і затверджений уряд, однак президента обрати не вдасться.

Сподівання комуністів на отримання додаткових кількох голосів від ліберал-демократів, або ж розрахунки альянсу на отримання кількох голосів комуністів є, як свідчать попередні голосування, досить примарними.

Висновки та коментарі.

1. Дострокові парламентські вибори у Молдові не поклали край політичній кризі у країні. В результаті цих виборів фактично відтворено попередню ситуацію, коли новий парламент знову не зможе обрати президента. Для сформування необхідної для обрання глави держави більшості (61 мандат) на сьогодні немає можливості ні у комуністів, ні у правлячої коаліції.

2. Варіант створення нової коаліції з комуністів і демократів, як зазначалося вище, не вирішує проблему обрання президента – у них у сукупності 59 мандатів. До того ж, очевидно, комуністи не хочуть бачити главою держави лідера демократів Маріана Лупу, для якого це питання є принциповим.

2. Теоретично можливим варіантом могла б стати коаліція у складі комуністів і ліберальних демократів нинішнього прем’єр-міністра Володимира Філата. За такого формату коаліції Філат міг би стати президентом країни, а Володимир Воронін - прем'єр-міністром, або навпаки – Воронін президентом, а Філат залишився б на посаді глави уряду. Однак, судячи з наведених вище заяв Володимира Філата, на практиці така коаліція малоймовірна: комуністів і ліберальних демократів розділяє не лише ідеологія, а й бізнес-інтереси їхніх груп підтримки.

3. На даний час найбільш імовірнішим є варіант збереження нинішньої коаліції – т.зв. «Альянсу за європейську інтеграцію». Однак тут може скластися непроста ситуація, яка, очевидно, вимагатиме перерозподілу посад. Як відомо, коли цей альянс складався, Володимиру Філату був відведений пост прем'єр-міністра, Міхаю Гімпу - пост спікера, а Маріану Лупу - посада президента, яку він так і не одержав. Мабуть, на цей раз Маріан Лупу не захоче обмежити себе ілюзорною посадою президента, яку він знову ризикує не отримати. Цілком можливо, що він забажає стати спікером парламенту, який у нинішніх умовах виконує обов’язки і президента. Це, у свою чергу, навряд чи сподобається Міхаю Гімпу, який вже звик до виконання обов'язків глави держави.

4. Теоретично можна також розглядати варіанти, коли альянс може залучити декілька голосів комуністів для обрання президента, або ж навпаки – комуністи зможуть сформувати коаліцію з демократами і на підтримку свого кандидата у президенти знайти пару голосів у ліберал-демократів. Однак, такі сценарії з практичної точки зору є мало реальними: з огляду на частоту виборів у Молдові навряд чи хтось з нинішніх парламентарів ризикуватиме політичною кар’єрою заради одноразового дезертирства.

5. З урахуванням цього за будь-якого формату парламентської коаліції президента країни навряд чи буде обрано. Тож Молдові, скоріш за все, слід очікувати «чергових позачергових» виборів, після яких можливі нові розклади.

Петро БАБИЧ,
завідувач департаменту Інституту стратегічних оцінок

Повернутися назад до розділу