відеоархів

Останні відео

Видання ICO


Коментарі експертів

Версія для друку
24.06.2010

Росія – Білорусь: газова війна чи торги за вступ в Митний союз?

Цього тижня відбулась динамічна газова війна Росії з Білоруссю. Російська компанія «Газпром» з понеділка, 21 червня, почала обмежувати щоденно на 15% подачу газу у Білорусь за борги, які складають 192 мільйони доларів. Така заборгованість виникла тому, що Мінськ у нинішньому році продовжує платити за російський газ за цінами минулого року – 150 доларів за тисячу кубометрів. Між тим відповідно до контракту між «Газпромом» і «Білтрансгазом» у першому кварталі поточного року Білорусь має сплачувати 169,22 долара за тисячу кубометрів газу, а в другому кварталі - 184,8 долара.

У свою чергу у Мінську заявили, що «Газпром» теж заборгував «Білтрансгазу» понад 200 мільйонів доларів за транзит газу до Європи по білоруській території. При цьому білоруська сторона поки що не надала документального підтвердження такої заборгованості. Однак Президент Білорусі О.Лукашенко 22 червня пригрозив, що дасть розпорядження «Білтрансгазу» перекрити транспортування російського газу до Європи до того часу, поки «Газпром» не погасить борг за транзит.

Керівництво «Газпрому», у свою чергу, заявило, що не виключає переспрямування через Україну транзитних потоків газу до Європи, які транспортуються білоруською ГТС. За деякими даними, через білоруську територію транспортується 6,25% обсягу споживання газу в Євросоюзі.

Таким чином, чергова газова війна Росії з Білоруссю набула досить гострих форм. Як відомо, Росія вже відключала за борги газ Білорусі у 2007 році. Тоді борг білоруської сторони склав майже 450 мільйонів доларів, однак Мінськ зміг оперативно знайти кошти для його погашення.

Цього разу Білорусь трималася два дні і лише в середу, 23 червня, погасила заборгованість перед «Газпромом». Тепер Мінськ ультимативно вимагає від російського газового монополіста невідкладно погасити борг за транзит газу в Європу через білоруську територію. Інакше Білорусь погрожує призупинити постачання російського газу до Європи.

Аналіз такої ситуації дає підстави стверджувати, що нинішнє російсько-білоруське газове протистояння пов'язане не стільки з проблемами розрахунків, скільки з небажанням Мінська вступати до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану без скасування експортних мит на нафту.

Як відомо, до цього року Білорусь отримувала з Росії за пільговими цінами нафту і потім експортувала продукти її переробки на Захід, маючи при цьому суттєву статтю доходів у держбюджет. Проте уже в січні 2010 року Росія наклала експортні мита на переважну частину нафти, яка експортується в Білорусь. Тепер «безмитно» в Білорусь Росія має намір постачати лише 6,3 мільйона тонн на рік, що, за підрахунками росіян, достатньо білорусам для власних потреб. У підсумку потенційні втрати Білорусі лише в нинішньому році можуть становити близько 2 мільярдів доларів. Звідси – така жорстка позиція О.Лукашенка щодо зняття мита на російську нафту як умова вступу Білорусі до Митного союзу.

Між тим для Росії створення повноцінного Митного союзу, функціонування якого задекларовано з 1 липня ц.р., за участю Білорусі – питання принципового характеру і великого політичного значення. Оскільки Москві поки що не вдається відокремити російсько-білоруську проблему експортного мита на нафту від цього регіонального інтеграційного проекту, вона змушена вдаватися до таких радикальних заходів, як перекриття газопроводу.

Висновки.

Перше. Остання російсько-білоруська газова війна виходить далеко за рамки газових розрахунків і викликана насамперед нездатністю двох країн знайти компроміс з проблеми експортних мит на нафту, що постачається у Білорусь з Росії. Це, у свою чергу, дає підстави Мінську для блокування свого входження до Митного союзу, який мав повноцінно функціонувати з 1 липня нинішнього року.

Друге. Не секрет, що нинішній стан білоруської економіки та соціальні стандарти в країні досягнуті значною мірою за рахунок російської нафти. Тож не випадково О.Лукашенко ультимативно ставить головною умовою входження Білорусі в Митний союз скасування експортних мит на російську нафту.

Третє. Схоже, білоруський президент свідомо спровокував нинішнє російсько-білоруське протистояння, розраховуючи на те, що Москва піде на поступки при вирішенні нафтової проблеми для уникнення газової проблеми на європейському напрямку. Однак, Кремль жорстко продемонстрував, що не має наміру відступати.

Четверте. При цьому можна прогнозувати, що нинішню російсько-білоруську газову війну Москва може використати у якості додаткового аргументу країнам Євросоюзу для підтримки проектів газопроводів «Північний потік» та «Південний потік», посилаючись на ненадійність нинішніх країн-транзитерів газу.

П’яте. В цілому аналіз російсько-білоруських стосунків останнього часу свідчить, що подібні сценарії розвитку протистояння Москви з Мінськом закінчуються, як правило, капітуляцією останнього. Однак потім виявляється, що Росії досить складно змусити Білорусь виконувати умови такої капітуляції. Тож, скоріш за все, Мінськ після тактичної поразки в останній газовій війні повернеться до інтенсивного обговорення з Москвою ціни, яку Росія готова буде заплатити за інтеграцію Білорусі до Митного союзу.


Петро БАБИЧ,
завідувач департаменту Інституту стратегічних оцінок

Повернутися назад до розділу