відеоархів

Останні відео

Видання ICO


Новини Фонду

Версія для друку
12.03.2018

Ювілейна акція

Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна» з нагоди ювілею академіка Вернадського проводить акцію, поповнюючи сільські книгозбірні тритомним зібранням творів В. Вернадського.

Видатний учений В.І. Вернадський, один із засновників Української академії наук (нині - Національна академія наук України) і засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України), народився 12 березня 155 років тому. Рід Вернадських має глибокі українські корені. Його предок Верна під час визвольної війни українського народу 1648—1654 років виступав на боці козаків, діти служили в козацтві старшинами. Дворянство вислужив дід Василь, який відтоді став писатися Вернадським.

Батько Володимира, Іван Васильович, народився в Києві. Майбутній учений згадував, що перед переїздом із Харкова до Петербурга, вони з батьком були за кордоном і в Мілані в газеті Петра Лаврова «Вперед» прочитали про циркуляр, що забороняв у Росії друкувати українською мовою. У спогадах він писав:

«Це справило величезне враження на батька і розмови, з цим пов'язані, сильно на мене тоді подіяли. Батько розказував історію України зовсім не так, як її викладали в гімназії. Він часто згадував, що Петербург побудували на кістках українців (будували Петербург козаки з полків Івана Мазепи). Повернувшись до Петербурга, я постарався ознайомитись із українською літературою. У бібліотеці батька знайшов розрізнені номери «Основи» та інші українські видання. Добував українські книги у букіністів, дещо отримував із-за кордону. Детально розпитував батька про Шевченка, Куліша, Максимовича, Квітку-Основ'яненка, котрих він особисто знав, а також про Кирило-Мефодіївське братство, про Костомарова тощо.»

У Петербурзі 15-річний юнак занотував у щоденнику 29 березня 1878 року:

«Страшенно притісняють українців. Драгоманову навіть в Австрії не дозволили видавати газету українською мовою. У Росії зовсім заборонено друкувати книги моєю рідною мовою. На канікулах я з усією ретельністю візьмуся за неї. В Києві, коли в якомусь домі побачать портрет Шевченка, то його відбирають.»

У квітні 1918 року, коли до влади прийшов гетьман Скоропадський, було проголошено Українську державу. Академіка Вернадського запросили до Києва. Тут він очолив Комісію з організації Академії наук і Української національної бібліотеки, а також комісію з питань вищої школи. Позиція Вернадського була такою: «Важливо створити сильний центр наукових досліджень українського народу, його історії, його мови, природи України…» У жовтні 1918 року Вернадського обрали першим президентом Української Академії наук (УАН). Свої роздуми про долю України вчений виклав у багатьох працях, зокрема, в статті «Українське питання і російська громадськість». Перед смертю вчений передав до Академії наук України свої спогади, в яких зазначав: «Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук…»

Повернутися назад до розділу