відеоархів

Останні відео

Видання ICO


Новини Фонду

Версія для друку
06.10.2017

«Я вишию вам, люди, «Кобзаря»…»



За сприяння Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського відкрилася виставка «Вишитий Кобзар» Івана Рябчука.

Фаховий музикант, якому вже 75 років, розпочав вишивати у 63, а вміння передалося йому від мами. «Я народився на Київщині і бачив багато вишивок у нашій родині: у моїх батьків, бабусь, розповідає Іван Іванович Рябчук. - Моя мати за життя вишила чимало рушників, скатертин, ікон, картинок. Деякі з них я виставляю на виставках. Отже, я бачив вишивки і процес вишивання змалку. І долучався практично. Якось мати вишивала ікону Спасителя, який тримає в руках Біблію. Я допоміг комопонувати в порожню обкладинку біблійну цитату, яку сам підібрав, та ще й літери зробив церковні. Ця ситуація теж була, наче зерно – в ріллю.

І настав момент, коли я зрозумів, що це продовжити треба. Це сталося, коли мама пішла в засвіти, вона останню свою роботу – ікону Георгія Побідоносця – вишивала правнуку Єгору. Майже встигла. Ця іконка тепер у брата. Мама взагалі багато ікон вишила, дві подарувала моєму синові, коли він одружувався. Мами не стало 2002 року, і скоро у мене, професіонального музиканта-педагога щось в душі перевернулося, сказав собі: цю справу підхоплю. Вишив портрет Шевченка, потім – його «Заповіт».

Шевченко – український геній-пророк, він неймовірно потрібен і житиме стільки, скільки Україна існуватиме, переконаний майстер. « Можливо, хтось читав його та забув, а я нагадую, - поділився І. Рябчук. - Будь уважний до Шевченка, дивися і аналізуй, наслідуй і розвивай його думки. Шевченко – колосальна постать, душа народу. Глибини тем: героїчна, козацька, лірична, природа… Все пробирає серце, краще, здається, не скажеш. Передусім вишив «Думи, мої думи», «Тече вода з-під явора»... Мережиш кожну буквочку – і заглиблюєшся у безодню думок, любові, могутньої сили. Взявся за «Гамалію». Вибрав кульмінацію: «Наш отаман Гамалія, отаман завзятий, забрав хлопців та й поїхав братів визволяти…» з моїм епіграфом: «Святий Боже, дай нам славного Гамалію, хай тепер він рятує нашу бідну Україну».
Вийшло якраз про сьогодення. Полотно я вишивав у 2013 році, коли починалася наша революція на Євромайдані, слова самі випливли з голови. Після того закінчив «Холодний яр», додавши власну ремінісценцію із застереженням, щоб Євромайдан не переріс у Холодний Яр. Як у воду дивився. З іншої роботи вишитий Тарас заклинає: «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»
Найновіша моя робота вишита за твором «Кавказ» Шевченка і присвячена героям Майдану. Там є епіграф: «Вічна пам’ять героям небесної сотні». А Шевченків текст закінчується словами: «Борітеся – поборете. Вам Бог помагає».

На переконання Івана Рябчука, що більше читаєш і співаєш Біблію, то більше розумієш і любиш Бога. А що більше читаєш, співаєш і навіть вишиваєш Кобзаря, то міцніше любиш Україну.

Зворушена творчістю майстра Аліна Третяк присвятила поезію Івану Рябчуку:

«Я вишию вам, люди, «Кобзаря»,

Де кожне слово пада в серце, мов зоря,

Де праведні й зболілі письмена –

Я вишию вам. люди, «Кобзаря»…»

Див. Фотогалерея.

Повернутися назад до розділу